Бог: Стільки справ невирішених у світі людей назбиралося, прямо так і не знаю з чого розпочати… Так, мабуть почнемо з приємного, послухаю доповіді від ангелів кохання.
Амур: Ні ну я так вже не можу, що не роби – нічого не виходить.
Бог: Що ж трапилося?
Амур: Та ваше завдання, ніяк не можу його виконати.
Бог: Доповідай, коротко.
Амур: Живе, ходить на навчання, на щось надіється.
Бог: На що?
Амур: Важко сказати. Декілька разів насилав на нього щасливий сон – не бачить. Говорить на навчанні дуже втомлюється.
Бог: А що там на навчанні?
Амур: Та як у всіх – домашні завдання, контрольні, самостійні. Начальство хороше, підбадьорює.
Бог: Страхи відганяв?
Амур: А як же! Ще по дорозі над ним крилами махав. Навіть хмари розганяв. Прийшлось йому по голові дати щоб сонечко побачив.
Бог: А дівчина як?
Амур: Красуня, розумна, весела. Декілька разів зіштовхував їх в коридорі.
Бог: І що?
Амур: Та нічого! «Вибач» і пішов собі далі зі своїми думками.
Бог: А після навчання що?
Амур: Та те що і у всіх – телевізор, їжа, інтернет, сон.
Бог: А інтернет пробував відключати?
Амур: А як же, на цілих 5 днів. Він декілька разів до спортзали сходив та на телефоні грався.
Бог: А на вихідних що?
Амур: Та майже те саме. Прибирання, прогулянка з друзями, телевізор та комп’ютер.
Бог: А вона?
Амур: Зовсім близько, майже на сусідній вулиці. В один і той же магазин за продуктами ходять.
Бог: В черзі зіштовхував?
Амур: Все по інструкції, навіть більше – на зупинці, на свята.
Бог: Лінії долі перевіряв?
Амур: Так, все співпадає. В тому то і справа… Це місто таке… спосіб життя… не можу я більше… нездійсненне завдання!
Бог: Так, відставити! Де твої сильнодіючі засоби?
Амур: Та ось тут: грип з температурою, вивих, аварія, банкрутство, пожежа, масові заворушення, фінансова криза, громадянська війна…
Бог: Все, гальмуй! Зовсім вже працювати розучилися! Але в ім’я кохання на крайні міри вважай що дозвіл отримав! Але обирай щось одне.
Амур: Так точно, обрати щось одне.
Бог: Ну ось, а то паніку вже тут розводите… До речі, твоє прохання про переведення в Італію відхиляю. Поки що і тут досить роботи. Про рівень кохання та ніжності в місті через місяць доповісти! Вільно!
| 
